с.Зайчики
Історія рідного краю
Де Збруч, мов срібло виграє,
В долинах стеле путь,
Село там на Поділлі є,
Що Зайчика звуть
Зайчики — Село, цент сільської ради, розташоване на лівому березі Збруча, за 26 км. Від районного центру і залізничної станції Волочиськ на лінії Хмельницька — Тернопільська обл.
Центральна садиба колгоспу прогрес розташована в с. Зайчики користування колгоспу 1,4 тис. га орної землі. Тут вирощують зернові культури займаються м’ясо-молочним тваринництвом, в артілі розвинуті допоміжні галузі — овочівництво, бджільництво.
Зайончики (Зайчики) у давні часи в цьому селі жив пан Зайчиковський так назвали село Зайончики, уже пізніше в 1945 році було назване село Зайчики.
З історичних джерел — « Дело об инвентаре имение Постоловске помещика Плуса Мальченского Подольского губернатора комитета держ. Состояния Инвентарий и помещичких имений за 1845 год.» зазначено що село Постолівка Подільської губернії у Проскурівській по ревізії числить 229 душ, господарів 15, піших 44, городників 4, бобілів 7. Всієї землі 817 десятин, сінокосів 92
1/8 десятин. Крім того селяни користуються лісом побудовами і пасовищами.
Село Постолівка так само як і Зайчики входить до складу Тарнорудського приходу. Селяни цих сіл займалися землеробством, деякі шефством і ткацтвом.
У ХVI— ст. село належало до Сатанова, воно послідовно переходило від одного поміщика до іншого. Спочатку село належало магнатам Польщі Одрованжам, Костам, Синівським, Чарторийським і Любимирським і останньому Мальчівському.
Колгоспи перетворили у так звані «громадські двори» та «маєтки», у яких «хазяйнували» новоявлені поміщики з числа гітлерівських офіцерів та чиновників. У цих «дворах» та «маєтках» селян примушували працювати за дарма. Всі жителі зобов’язані були забовязані сплачувати не посильні податки. Треба було платити за все. З кожного вимагали здавати по 600—700 літрів молока, на віть якщо й не було корови.
Школи грамоти відкриті у селі Зайчики у 1897 році. Таким був стан справ аж до революції 1917 року
Історичні документи після революційного часу свідчать: кількість населення у 1920 р. у с. Зайчики чисельність — 379 чоловік, а у 1939 році — 555 чоловік. По Зайчківські сільській раді в 1930—1940 і 1950 роках безпідставно — 59 чоловік.
На території сільської ради в с. Зайчики є капличка «Петра і Павла», яка була відкрита в 1999 р. біля місця де стояла фігура Божої Матері в давні часи
Нині розвідані та дослідженні родовища мінеральної води «Зайчиківське» — типу «Нафтуся». Це родовище паспортизоване. Детальна розвідка і затвердження запасів проведена на родовищі «Зайчиківська» — 288 м3/добу.
Як показували дослідження останіх років протяжність родовищ мінеральних вод типу «Нафтусся» по р. «Збруч» сягає до 100 км., а загальній перспективні запаси 190 тис. м3 на добу. « Зайчиківське» використання для промислового розвитку
В 1978 р. в лісовому масиві, на відстані 3 км. Від с. Зайчики на річці Збруч побудовано піонерський табір, а зараз база відпочинку «Ровесник» Волочиського машинобудівного заводу.
На території сільської ради знаходяться два фельдшерсько-акушерські пункти в с. Зайчики і с. Постолівка. Зайчиківський фельдшерсько-акушерський пункт побудований в 1989 році на дві частини. В одні половині шість кімнат, обладнані водопроводом і водяним опаленням.
Є ще дві початкові школи в с. Зайчити та с. Постолівка . Зав. Школи до роботи відносяться добросовісно
На території сільської ради знаходяться два клуби і бібліотека. Діють спортивні майданчики.
В лютому місяці 2000 року пройшло реформування колгоспу «Прогрес» на його основі створено сільськогосподарський кооператив «Прогрес» с. Зайчики
У Зайчиках були сезонні ясла на 50 душ, була початкова школа один учитель із с. Ріпної Круглов на 50 учнів.
Колгосп тоді мав назву «Червоний Збруч».
Захоплено село німецькими військами 6 липня 1941 року визволено 23 Березня1944 року. Вивезено 35 чоловік, спалено при відступі німців 6 хат. В 1944 році через с. Зайчики проходив загін під командуванням Ковпака І. у Кокошинському лісі під великим дубом вони відпочивали там і на даний час ще росте цей великий дуб і біля нього земляна.
З 1947року першою головою сільської ради с. Зайчики була Гарін Домна Петрівна, а головою колгоспу «Червоний Збруч» був Семенюк Михайло Анісімович, місцеві жителі села.
В центрі села Зайчики розташований пам’ятник загиблим односельцям. На відстані 800 м. від с. Зайчики між кладовищем і тракторним станом без імена могила, на місці якої загинули і поховані під час громадської війни троє червоноармійців, воно всі троє ішли до дому і тягнули за собою кухню. Саме на цюму місці їх розстріляли білогвардійці.
Багато у нас знатних людей:
Юристий Гнат Михайлович — колишній бригадир тракторної бригади нагороджений орденом Леніна.
Семенюк Михайло Григорович — який прийняв тракторну бригаду від Юристого Г.М., нагороджений орденом червоного прапора
Семеню Володимир Іванович — колишній агроном колгоспу, працював багато років головою колгоспу, нагороджений орденом Жовткової Революції, Трудового Червоного Прапора, Знак пошани.
Кращі виробники і депутати колгоспу:
Трактористи: Мізера Олександр О., Бацьонга Іван С.,Чиж Михайло М., Возняк Іван В.
Доярки колгоспу: Свистун Станіслава Ш., Стецюк Леоніда Ф., які зараз на заслуженому відпочинку, пенсіонери.
Телятниці: Возняк Броніслав, Біскуп Юзефа .
Свинарі: Буряк Михайло, Нароцький Петро.
Багато років парцювали головами сільської ради: Семенюк Гана Гаврилівна, Хандю Іван Федорович, Войталюк Юрій Йосипович, Сухович Євгенія Семенівна,Кікеля Олександр Васильович. (Додаток №1)
З 1990 року і до тепер працює Олійник Валерій Федорови — молодий, енергійний, завзятий , працьовитий, до своїх обов’язків ставиться добросовісно. Люди його поважають.
Схвально відноситься до пенсіонерів і до всіх жителів села, за що йому люди вдячні.
Працює 15 депутатів, до ради прийшли молоді переважно, енергійні депутати, які стараються в таких важких умовах сприяти виборцям у вирішенні їх проблем.
На 1 січня 2001року по сільській раді 218 дворів, населення 482 чоловіки
У 2000 році повністю реконструйовано лінії радіо передач в с. Зайчики та Постолівки протяжністю 9.5 км.
Від населення було закуплено молока на корову 508 кг., а також краще організовано заготівлю в 2001 році.
У 2002 році майже про всіх показниках допущено спад виробництва. Самий основний валовий збір зернових зменшився на 4469 цнт. Урожайність зернових з 36 цнт. Зменшилася до 28.2 центнера. Урожайність цукрового буряка зменшилася з 291 до 123 центнера, відповідно на 303 цнт. одержано цінної продукції, не одержано цукру, який можна би було використати на виробничі потреби, та для зменшення заборгованості по зарплаті та пенсії. На 420 цнт. менше було заготовлено кормів для громадського тваринництва. І як наслідок дуже важка зимівля худоби — звітсе і зменшення виробництва молока і м’яса, Зменшення надходження коштів для господарства.
У 2004 році зернових культур зібрали 10041 цнт. посіяли площу 468 га. Надоєно молока 810 цнт., реалізовано м’яса 152 цнт.
Працю два фельдшерські пункти. Продовжено роботу на газифікацію у с. Зайчики, від населення зібрано кошти і здано в касу БМУ по газифікації м. Хмельницького на загальну суму 3 2540 грн. положено 4800 км газопроводу . Допомога від спонсора РК «Товтри» на газифікацію с. Зайчики 5000 грн. Допомога від СВК «Прогрес» — 6000грн. плюс 10717 грн. з минулих років аванс зерном і матеріалами. Виділено з бюджету району 6000 грн.
На 01 січня 2005 року наявність дворів по сільській раді становить 180 дворів, а населення — 475 чоловік.
Нажаль з кожним роком населення стає все менше. У селі переважно проживають пенсіонери. Молодь виїдає до міст, закордон, у пошуках роботи, нажаль якої не має в селі.
Народжуваність у селі майже не має, на 4 роки 1 дитина. Школа двоповерхова, а навчатися не має кому, 5 учнів на 4 класи. Старшокласники відвідують школу у сусідніх селах це Мала Лука, Тернопільської обл. і с. Тарноруда Хмельницької обл.
У 2005 році майже до жодної хати підведено газопровідні труби, подавлено стояки.
12 Липня 2006 року у с. Зайчики, як мовиться, зустрілись і печаль і радість. Печаль уособлювала в собі відкриття пам’ятного знака без вини закатованих односельчан в роки репресій (19345—1940), а радість — святкування Дня села
У цих масових заходах взяли участь працівники районної ради і місцевого самоврядування, працівники культури і засобів масової інформації, духовенство, жителі села.
Увечері всіх бажаючих зібрав сільський клуб на святковий концерт «Село моє над Збручем».
В день святого Пророка Іллі 2 Серпня у с. Зайчики відбувся Хресний хід і урочисте посвячення води і Хреста біля джерела, в тому місці, де прочани, які йшли до Святого Почаєва, бачили явлення хрестів на небі.
У 2010 році у селі Постолівка було зроблено капітальний ремонт сільського клубу, поміняні усі вікна па пластикові. Після закінчення ремонту на свято села Івана Богослова 9 Жовтня відбулося відкриття клубу і святковий концерт за участю колективів районного будинку культури, та гостей керівників району. Ось і закінчився 2010 рік.
Прибула весна 2011 році знову с. Зайчики почало свою розбудову почався капітальний ремонт сільського клубу. Поміняли вікна на пластикові зробили повністю перекриття клубу. З зовні клуб поштукатурили, а в середині він наче одягнувся у нове зоркішне вбрання. І на свято села 12 Липня на Петра і Павла клуб посвятив отець Роман після богослужіння і посвяти клубу усі зібралися на святковий концерт за участю колективів районного будинку культури
«Гармонія» с. Тарноруда та с. Соломна. Поважні гості з району завітали з подарунками — телевізором та смачним короваєм.
Ось в 2012 році у наше село разом його жителями продовжило свою історію. Адже саме в цьому році добудували та відкрили довгоочікувану дзвіницю біля каплиці Петра і Павла. Урочисте відкриття відбулося на свято села 12 Липня в день святих апостолів Петра і Павла. Де були присутні поважні гості нашого краю Голова районної ради Леонід Шиманський, Депутат обласної ради Сергій Лабазюк
Управляючи відділком с. Зайчики Агро холдинг «Мрія Поділля» Сергій Секретар, Сільський голова Олійник Валерій та жителі села. Отець Роман відслив богослужіння та освятив дзвіницю. У будувані дзвіниці свою велику допомогу вклав Агро холдинг «Мрія Поділля» та його керівник Гута Іван Миколайович. Дав цеглу, каміння та дзвін, який коштує 20 700 грн. після освячення дзвіниці усіх бажаючих зібрав сільський клуб на святковий концерт.
Не пройшло і двох місяців, як за ініціативи сільського голови Олійника Валерія Федоровича та жителів села у короткий час збудували альтанку на кладовищі. І тут свою допомогу внесли наші меценати. 3100 грн. надав Депутат Обласної Ради та благодійного фонду «Завжди поруч» Сергій Лабазюк. Одну тисячу гривень надав Агро холдинг «Мрія Поділля» решту коштів пожертва громадян нашого села 6 425 грн.
28 Серпня на свято Успіня святої Богородиці, отець Роман відслужив богослужіння та посвятив альтанку. На богослужінні били присутні Сільський голова Олійник В.Ф. та жителі с. Зайчики.
Рік за роком крокує час і село продовжує своє життя. У 2013 році у с. Зайчики положили нову асфальтовану дорогу, за підтримки держави, району та народного депутата України С.П. Лабазюка
Доповнена історія с. Зайчики
У 2014 році наше село, як і належить продовжило своє життя, свою історію.
19 березня біля пам’ятника загиблих односельчан відбувся мітинг – реквієм «І ніколи незгасне памяті вічний вогонь», який присвячений 70 річчю визволення села від німецько - фашиських загарбників.
В цьому році через річку Збруч було збудовано дерев’яний міст, який з’єднує наше село з с. Мала Лука Тернопільської області. Також Народний депутат С. Лабазюк — придбав будівлі колишньої ферми та тракторного парку, для розвитку сільського господарства. Він же С. Лабазюк був переобраний народним депутатом України. Наші односельчани Шмильов М., Бурий в., Мізера А., беруть участь в АТО для захисту цілісності нашої держави
